Універсальність чи характер бренду

Давайте будемо чесними, більшість брендів мріють про дизайн (логотипу або бренду в цілому) який підійде всім. Щоб ніхто не образився, не різало око і не було зайвих запитань. І у підсумку виходить такий собі максимально безпечний дизайн без характеру і емоцій який нікого не дратує, але й не чіпляє.

З першого погляду, універсальність здається логічною: чим ширша аудиторія - тим більше клієнтів. Але на практиці це працює навпаки. Коли бренд намагається сподобатися всім, то він стає схожим на сотні інших, і у результаті дизайн перестає бути маркером бренду і перетворюється просто на гарну картинку.

Сильні бренди не бояться бути вибірковими та постійно експериментувати. Їх дизайн може комусь не подобатися, викликати роздратування. Згадайте хоча б наприклад редизайн Розетки і який був срач після цього.

Але саме це і створює впізнаваність. Якщо дизайн має свій характер, він автоматично притягує свою цільову аудиторію та відштовхує тих, хто все одно б не став би клієнтом цього бренду.

Дизайн працює як фільтр. Він не зобов'язаний подобатися кожному. Його задача - чітко показати, хто ваш бренд, про що він і для кого саме. Коли цей меседж чесний і послідовний, бренд починають впізнавати і запам’ятовувати.

Тому інколи правильне дизайнерське рішення - це не зробити для всіх, а дозволити дизайну бути сміливим, трохи незручним і з характером. Бо бренд без характеру можуть легко проігнорувати, а бренд з позицією завжди знаходить свою аудиторію.